Новий Заповіт
|
 |
У Новий Заповіт, що сформувався протягом І— II ст. н. е., богослови відібрали 27 книг, текст яких є єдиним для усіх християн.
Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Іоанна, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і Посланнях апостолів, в Одкровенні Іоанна Богослова (Апокаліпсис) описується життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу.
Святим Письмом Нового Заповіту ми називаємовсе все те, що надхненням Святого Духа було написано Святими Апостолами після Народження Господа Ісуса Христа. |
КНИГИ НОВОГО ЗАПОВІТУ щодо їх змісту ми ділимо так само, як Книги Старого Заповіту:
І. Законодавчі: Чотири Євангелія:
1. Євангеліє від св. Матвія
2. Євангеліє від св. Марка
3. Євангеліє від св. Луки
4. Євангеліє від св. Іоанна
II. Книга історична:
Діяння святих апостолів
III. Навчальні: Чотирнадцять послань ( або Листів) Святого Апостола Павла:
1. Послання св. апостола Павла до римлян
2. Перше послання апостола Павла до коринфян
3. Друге послання апостола Павла до коринфян
4. Послання св. апостола Павла до галатів
5. Послання св. апостола Павла до ефесян
6. Послання св. апостола Павла до филип'ян
7. Послання св. апостола Павла до колосян
8. Перше послання св. апостола Павла до солунян
9. Друге послання св. апостола Павла до солунян
10. Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
11. Друге послання св. апостола Павла до Тимофія
12. Послання св. апостола Павла до Тита
13. Послання св. апостола Павла до Филимона
14. Послання до євреїв
IV. Соборні послання: Сім послань:
1. Соборне послання св. апостола Якова
2. Перше соборне послання св. апостола Петра
3. Друге соборне послання св. апостола Петра
4. Перше соборне послання св. апостола Іоанна
5. Друге соборне послання св. апостола Іоанна
6. Третє соборне послання св. апостола Іоанна
7. Соборне послання св. апостола Юди
V. Книга пророцька
Об'явлення св. Іоанна Богослова
Крім канонічних, православні і католицькі видання Біблії включають твори Старого заповіту, які не увійшли до закону. Ось їх назви: 2 і 3 Ездри, Товит, Юдіф, Премудрість Соломона, Премудрість їсуса, сина Сирахова, Послання Єремії, Варух, 1—2 Маковейські.
Аналіз знайдених рукописів Старого і Нового заповітів засвідчує, що 66 книг, з яких складається Біблія, не були поділені на розділи, вірші, не було паралельних посилань, і читання, розуміння та перепис тексту були ускладненими. Тому цілі групи професійних священиків займалися цією працею.
Якщо написання книг Біблії завершилося у II ст., а утвердження канону наприкінці IV ст., то поділ на розділи почався значно пізніше. Кентерберійський архієпископ Стефан Ленгтон 1205 р. упорядкував біблійний текст за розділами, спочатку латинський переклад Старого Заповіту (Вульгату), який він поділив на 929 розділів, потім — новозаповітні грецькі рукописи, які він поділив на 260 розділів. Таким чином, 66 біблійних книг поділяються на 1189 розділів.
Поділ Біблії на вірші відбувся лише у XV ст. Спочатку рабин Натан, який 1448 р. поділив на вірші єврейський Старий Заповіт, а згодом — французький Друкар Робер Етьєн (Стефанус), який 1551 р. у Масній друкарні в Парижі видав грецький Новий Заповіт з поділом на вірші. Біблія поділена на 31 173 вірші.
Таким чином, лише у другій половині XVI ст. Біблія набула сучасного вигляду.
Відомо, що всі книги Біблії поділяються на канонічні, неканонічні та апокрифи. Неканонічні книги вважаються лише літературою так званого біблійного кола, корисною для навчання. Апокрифи розглядаються, як твори, що не мають віроповчального авторитету.
Найважливіші з іудейських апокрифів такі: 4-а книга Макавеїв, книга Єноха, книги Ювілеїв, Псалми Соломона, Вознесіння Мойсея та ін.
До новозаповітних апокрифів належать: Повчання 12 Апостолів (Дидаха), Послання Варнави, 1 і 2-е Послання Климента до коринфян, Пастор Герма, Апокаліпсис Петра, Діяння Павла, Послання Полікарпа до филип'ян. Сім Послань Ігнатія, Євангеліє від Псевдо-Матвія, Євангеліє від Якова, Євангеліє Народження Марії, Євангеліє від Никодима, Євангеліє дитинства Спасителя, Історія теслі Йосипа.
Єврейський Палестинський канон Старого Заповіту чітко відокремив Святе Письмо від апокрифів і світської літератури.
При посиланні на Біблію не даються сторінки, а вказуються книга, розділ і вірш, наприклад: Еккл. 2.5 — означає: що книга Екклезіяста, розділ 2, вірш 5; Мт. 6.11 — Євангеліє від Матвія, розділ 6, вірш 11. |
|
|
